Як публічні товариства з обмеженою відповідальністю залучають капітал і фінансують свою діяльність?

Публічні компанії з обмеженою відповідальністю, які часто називають публічними компаніями або корпораціями, мають кілька способів залучення капіталу та фінансування своєї діяльності. Ці компанії випускають акції для громадськості та котируються на фондових біржах, що дозволяє приватним особам та інституційним інвесторам купувати та продавати свої акції. Ось деякі з основних методів, які публічні компанії з обмеженою відповідальністю використовують для залучення капіталу та фінансування своєї діяльності:

1. Первинне публічне розміщення акцій (IPO): найпоширеніший спосіб для приватної компанії стати відкритим товариством з обмеженою відповідальністю – через IPO. Під час IPO компанія вперше робить свої акції доступними для громадськості. Цей процес передбачає співпрацю з інвестиційними банками, андеррайтерам і регуляторними органами для встановлення початкової ціни акцій і надання акцій доступності для купівлі інвесторами.
2. Вторинна пропозиція: після IPO публічні компанії можуть залучати додатковий капітал шляхом вторинних пропозицій. Ці пропозиції можуть мати форму подальшої пропозиції (випуск більшої кількості акцій) або пропозиції прав (пропонування існуючим акціонерам права придбати більше акцій за зниженою ціною).
3. Боргове фінансування: публічні компанії з обмеженою відповідальністю можуть випускати облігації або інші боргові цінні папери для залучення капіталу. Інвестори купують ці облігації, а компанія з часом виплачує за ними відсотки. Боргове фінансування може використовуватися для різних цілей, таких як розширення, придбання або потреби в обіговому капіталі.
4. Нерозподілений прибуток: публічні компанії часто зберігають частину свого прибутку як нерозподілений прибуток. Цей нерозподілений прибуток можна реінвестувати в компанію для різних цілей, включаючи дослідження та розробки, капітальні витрати та погашення боргу.
5. Банківські позики та кредитні лінії: державні компанії можуть отримати позики або кредитні лінії від банків і фінансових установ. Ці позики надають короткострокове або довгострокове фінансування для різних потреб, таких як операційні витрати, обіговий капітал або капітальні інвестиції.
6. Венчурний і приватний капітал: у деяких випадках державні компанії все ще можуть шукати інвестиції у венчурних капіталістів або приватних інвестиційних компаній для фінансування конкретних проектів або ініціатив. Хоча це рідше, ніж у приватних компаніях, це може бути джерелом капіталу для державних компаній.
7. Продаж активів: Публічні компанії можуть продавати непрофільні або погано ефективні активи, щоб отримати готівку. Цей підхід може допомогти фінансувати поточні операції або стратегічні ініціативи.
8. Плани реінвестування дивідендів (DRIP): Деякі публічні компанії пропонують DRIP акціонерам, що дозволяє їм реінвестувати свої дивіденди в додаткові акції компанії замість отримання дивідендів готівкою. Це допомагає компанії залучити капітал і розширити базу акціонерів.
9. Спільні підприємства та партнерства: публічні компанії можуть створювати стратегічні партнерства або спільні підприємства з іншими компаніями, розділяючи ресурси, ризики та прибутки для конкретних проектів чи підприємств.
10. Конвертовані цінні папери: Публічні компанії можуть випускати конвертовані цінні папери, такі як конвертовані облігації або привілейовані акції, які можна конвертувати в звичайні акції за заздалегідь визначеною ціною конвертації. Це дозволяє компанії спочатку залучати капітал за рахунок боргу або привілейованого капіталу, а потім потенційно конвертувати його в звичайний капітал.
11. Гранти та субсидії: у певних галузях чи регіонах державні компанії можуть мати право на гранти, субсидії чи заохочення від державних органів чи галузевих асоціацій для підтримки конкретних проектів чи ініціатив.